Перший вихід електромобілів на ринок споживчих товарів відбувся більше ніж сто двадцять років тому. Вони справді були чудовими, проте не прижилися. Чи не повторять нинішні електромобілі їхню історію?
Коли з’явилися перші електромобілі
Це нагадує історію динозаврів. Здається, що вони існували настільки давно, що в ту епоху нічого цікавого не могло бути. Але еволюція та існування рептилій тривали найдовше серед усіх відомих на Землі організмів.
Так само, на межі XIX і XX століть, виявляється, діяли й успішно використовувалися електричні автомобілі, які були тоді кращими за бензинові. “Електрички” вироблялися численними компаніями та мали безліч переваг перед автомобілями з двигуном внутрішнього згорання. Але з часом щось пішло не так.
Походження перших електромобілів
Перші більш-менш функціональні електричні автомобілі з’явилися практично одночасно з бензиновим авто Карла Бенца (1886 рік). У Франції перша “електричка” з’явилася в 1881 році, у Великій Британії — в 1884, а в Німеччині — в 1888. Перший електромобіль у США був розроблений в 1890-1891 роках.
Тоді й розпочалася боротьба за гаманець споживача, а насправді — за напрям розвитку найбільш масового виду транспорту людства на найближчі півтора століття.
Фото: електромобілі першої генерації використовували малоефективні свинцево-кислотні батареї, але попри це мали успіх (2loc.gov)
Перші електромобілі та бензинові авто
Цікаво розглянути цю епоху з нашої сучасної перспективи — на початку XXI століття. Адже зараз ми спостерігаємо надзвичайний бум електромобілів і, чесно кажучи, відзначаємо, що їхнє поширення буксує…
Тож, чим перші електромобілі перевершували бензинові?
- Легкість в управлінні. У перших електромобілів не було зчеплення (жорстка педаль) чи важеля перемикання передач. Та головне — не потрібно було обертати “кривий стартер” для запуску мотора, адже електростартера тоді не існувало.
- Надійність. Рівень технологій тодішніх часів не дозволяв створювати двигуни внутрішнього згорання (ДВЗ) безвідмовними. Водіям бензинових автомобілів часто доводилося налаштовувати, регулювати або доливати рідини… У “електричок” силовий агрегат був простішим, завдяки чому проблем виникало менше.
- Комфорт. Машини з ДВЗ були схильні до вібрацій і шуму через недосконалість багатьох систем. Електромотор, маючи добре збалансований якор, створював набагато менше шуму і вібрацій.
- Відсутність неприємних запахів. Паливні авто першого покоління залишали після себе набір ароматів: від вихлопів до горілого масла. Часто ці запахи супроводжувалися димом. У такий атмосфері чисті електромобілі виглядали справжнім зразком стилю.
Недоліки перших електромобілів
Недоліки перших електромобілів залишилися тими ж, що й у сучасних — більше ста років по тому. Але список недоліків, в цілому, змінився:
- Довгий час зарядки.
- Велика вага електромобілів через громіздкі свинцеві батареї.
- Обмежена кількість зарядних станцій.
Зверніть увагу, що в списку переваг ми не згадуємо про обмежений пробіг. Середній бензиновий автомобіль в той час також не міг похвалитися значно більшим пробігом на одній заправці, тому що бак був маленьким, а ДВЗ споживав багато пального, до того ж регулярно потребував додаткової оливи і води.
Фото: електричне таксі Victoria марки Columbia Electric (1896-1899 рр.) на Пенсільванія-авеню у Вашингтоні, вид з Лафайєт-скверу, 1905 р. (loc.gov.)
Електромобілі першого покоління
Автомобілі з електричним приводом утримували свої позиції до початку 1920-х років — їх активно продавали і використовували в комерційних цілях.
Вони позиціонувалися як міський транспорт, популярні серед жінок, працювали у комунальних службах, таксі, поштових службах, шахтах та на підприємствах.
На початку XX століття в США 40% автомобілів працювали на паровому двигуні, 38% — на електриці, і лише 22% — на бензині.
Зрештою, електромобіль став першим, який подолав бар’єр швидкості у 100 км/год, встановлюючи при цьому низку інших рекордів, включно з дальністю поїздок!
Чому електромобілі не виграли гонку
Протягом тридцяти-сорока років розвитку “першої хвилі” електромобілів вони досягли апогею своїх характеристик, але зіткнулися з двома проблемами, які досі стримують їх розвиток:
- Недостатня ємність батарей для зберігання енергії.
- Недостатня швидкість зарядки батарей.
А двигуни внутрішнього згорання до середини 1920-х стали надійним товаром: вони були досить надійними, довговічними та доступними.
Через сто років у нас з’явився шанс спостерігати, як електромобілі отримають другий шанс і, можливо, обійдуть своїх бензинових конкурентів на повороті історії. Чи вдасться їм це — чекаємо на результати.
